Логвінов Георгій Миколайович

31.01.1947  -  21.07.2007 Доктор фізико-математичних наук, професор. Завідувач кафедри фізики (1975-1989) На факультеті працював з 1974 по 1998роки на кафедрі фізики та методики її викладання. Викладав дисципліни: теоретична фізика, теоретична механіка.

    Народився 31січня 1947 р. у м. Чернівці. У 1965 р. закінчив Чернівецьку школу №2. Цього ж року вступив на фізичний факультет Чернівецького університету. З 1970 по 1973 рік навчався в аспірантурі при кафедрі анізотропних напівпровідників. У 1973 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук. З 1973 по 1974 рік служив в армії. Протягом 1974-75 років працював на посаді старшого викладача, завідуючого кафедрою (з 1975р). У 1980 році Логвінову Г.М.присвоєно вчене звання доцента.

    З 1989 по 1992 рік навчався в докторантурі при кафедрі термоелектрики та фізичної метрології Чернівецького держаного університету. У 1994 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора  фізико-математичних наук (спеціальність 01.04.10 — фізика напівпровідників та діелектриків). З 1994 року — професор кафедри фізики і методики викладання фізики.

   З 1998 р. працював у мексиканському Національному політехнічному інституті.

    Наукові інтереси Георгія Миколайовича пов’язані з фізикою напівпровідників. Багато років на кафедрі він керував держтемами, дипломними роботами. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації Касянчук М.М., Дрогобицький Ю.В., Лашкевич І.М.

    За час науково-педагогічної діяльності опублікував більше 50 праць, зокрема:

    1. Ентропійно-інформаційний підхід до поняття часу.// Зб. філософські проблеми сучаного природознавства. — 1970.

    2. Электронная структура тетраэдрических комплексов, образованных  акцепторами в кристаллах типа алмаза. // Сб. Физические и математические методы в координационной химии. — 1977 г.

    3. Факторы вырождения многозарядных примесей замещения в арсени де галия. — Томск. — 1978 г.

    4. Расщепление  первого акцепторного уровня золота в германии— Ташкент.— 1980 р.

    5. Алмаз и кубический карбид кремния как перспективные материалы для создания немага. — Махачкала. — 1986 р.